Андрушівка

Народився 16 лютого 1914 року в селі Івниця Андрушівського району Житомирської області. Українець. У 1936 році призваний в ряди Червоної Армії.  У 1939 році закінчив курси молодших лейтенантів. Учасник радянський-фінської війни 1939—1940 років.  Член ВКП(б) /КПРС з 1940 року. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 квітня 1940 року за відвагу і мужність, проявлені в боях з білофіннами лейтенанту Павлу Степановичу Федорчуку присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі "Золота Зірка" (№ 361). В 1941 році закінчив курси удосконалення комскладу інженерних військ. Напад нациської Німеччини на СРСР застав П. С. Федорчука на будівництві зміцнень на Західному Бузі.  Його рота вступила в бій з фашистами в першу ж годину війни.  У Сталінградській битві П.С.Федорчук брав участь вже на посаді заступника командира 14-го гвардійського мінно-саперного батальйону.
Пізніше Федорчук командував понтонно-мостовим батальйоном.  Його сапери забезпечили переправу радянських військ на річках Сейм, Десна, Дніпро, Тетерів.  У квітні 1945 року 85-й понтонно-мостовий батальйон під його командуванням наводив мости на Одері і Шпреї, на річковій системі каналів "Хавель" в районі Потсдама і Бранденбурга. 
З 1946 року підполковник П.С.Федорчук - в запасі. Працював начальником Московського міського управління хлібопродуктів.  Жив в Москві.  Помер 24 лютого 1979 року.  Похований в Москві на Кунцевському кладовищі.
Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.